А потом они удивляются, откуда в Украине берутся украинофобы…

  • 28 июня 2021, 6:46
  • 45713

Когда я вижу, как «цвет украинской интеллигенции» радостно фотографируется с тем, кто цинично торговал Украиной и украинцами, я невольно вспоминаю одного нобелевского лауреата украинофоба. Перефразируя которого, хочется сказать: если украинская интеллигенция за Петра Порошенко, тогда я точно не украинский интеллигент (укр)…

Такие мысли озвучил  в Фейсбуке известный общественный активист Геннадий Друзенко, передает polygraf.net со ссылкой на "Экономика от Пророка".

Колись я написав кілька текстів про «українське гуманітарне гето». Потім вагався, чи не передав я куті меду. Все ж таки багато комплексів української гуманітарної інтелігенції можна пояснити історичними причинами.

З одного боку, одержимість «малесенької шопти» своїм можна пояснити репресіями проти якісного українського культурного продукту, який не демонстрував достатнього рівня лояльності – і навіть захвату – радянською дійсністю та комуністичною ідеологією (розстріляне Відродження, Стус, Світличний, Дзюба, Лукаш…). З іншого, нема де правди діти, привілейовані та обласкані режимом «реєстрові українці» на кшталт Драча, Яворівського чи Павличка (підписанти ганебного листа Андропову від 22.03.1973 із засудженням «українського націоналістичного болота») явно слабували на комплекс «бідного родича», який усе життя заздрив «великим советским писателям», що писали російською, яким і квартири давали порозкішніше, і гонорари побільше, і за кордон частіше возили…

З цього міксу заздрості та травмованості жахливими репресіями і виріс нездоровий ресентимент та зацикленість на питанні ідентичності: нехай він і сучий син, але свій сучий син.

Але, на щастя, сучасна Україна не може собі дозволити повторити ані примусову українізацію націонал-комуністів у 1920-х, ані пізнішу примусову русифікацію. Завдяки інтернету та іншим сучасним технологіям передачі даних всі намагання відгородитися великою українською стіною від російськомовного продукту викликають поблажливе співчуття.

Бо єдина дієва стратегія перемогти русский мир в Україні – це збудувати привабливіший за нього український (зокрема і культурний) світ. Бо патріотизм у сучасному світі – це конкурентоспроможність.

І тому, коли я бачу як «квіт української інтелігенції» радо фотографується з тим, хто цинічно торгував Україною та українцями, я мимоволі згадую одного нобелівського лауреата українофоба. Перефразовуючи якого, хочеться сказати: якщо українська інтелігенція за Петра Порошенка, тоді я точно не український інтелігент…

Подписывайтесь на наш "Телеграмм - канал", чтобы всегда быть в курсе того, кто обогащается за наш счет.

Теги
Друзенко
Мнение
Порошенко
Украинская интелегенция