Кожному забудовнику - єдиний та справедливий підхід

  • 8 ноября 2019, 12:40
  • 1954

Дозволити не можна заборонити…

– де ставити кому?

Це класичне питання, яке до сьогодні постає перед держорганами щоразу, коли забудовник звертається за дозволом на чергове будівництво.

Здавалося б, що тут складно?-маєш повний пакет необхідної документації, який передбачений чинним законодавством,-- ти отримуєш дозвіл і працюєш. Не маєш – ні за яких умов не отримаєш права городити  будівельний  паркан.

Але, як ми всі добре знаємо, у наших реаліях ситуація довгий час була іншою.

Хтось, зібравши всі документи, отримував,тим не менш, одну за одною відмови. Хтось скаржився, що за дозвіл з нього начебто вимагають шалені гроші. Хтось одразу починав будувати без дозволу, а раніше –за декларативним принципом. І так само вводив до експлуатації…

На цьому явищі хотів би зупинитись трохи докладніше. Адже результат його надто гіркий та печальний: наші міста й містечка вже спотворені жахливими багатоповерховими проектами та несподіваними новобудовами. Скрізь де завгодно – навіть у тих місцях, де їх за логікою й планом бути ніяк не могло б, у охоронних чи санітарних зонах.

Будувати без дозволу це злочин.

Свого часу у ДАБІ ми зробили важливий крок, аби уникнути маніпуляцій з боку нечесних забудовників. Ми домоглися зміни п’ять категорій складності на три класи наслідків та відміни норми, котра дозволяла починати будівництво та вводити до експлуатації за декларативним принципом. Хто забув, нагадаю: це коли забудовник лише декларував, що будує та вводить малоповерхову споруду, а на практиці – виростали височенні монстри на декілька секцій. Аби уникнути контролю та відповідальності учасники ринку йшли на різні хитрощі: вводили у експлуатацію «посекційно», «несподівано» добудовували ще стільки ж поверхів. Між тим, подібні споруди – це вже зовсім інша історія, інші категорії складності. Це значно вищий рівень відповідальності тих, хто проектує та дозволяє таке будівництво. І державний нагляд за ними та введення до експлуатації має відбуватись за іншим алгоритмом.

Ми припинили практику будівництва за декларативним принципом. Завдяки чому вивели з ринку значну кількість учасників, що будували ось в такий незаконний спосіб і, по суті своїй, були шахраями, котрі примудрялись не лише ошукати державу, а й наражати на ризик своїх інвесторів. Адже величезні будівлі на 20-25 поверхів, зведення яких не контролювалось належними чином,-- це не лише спотворені прибережні чи паркові зони. Це «вулкан»», який ризикує в будь-яку секунду «вибухнути». Повторюю: йдеться про надскладну інженерну споруду, котра при цьому  будувалась «на чесному слові».

Наступним кроком було впровадження електронного формату отримання дозволів. Тоді, під час мого  керівництва ДАБІ, ми розпочали цей процес – спільно з Агентством електронного урядування. Ми запустили – першу в Україні!- електронну послугу без втручання посадової особи. Маю на увазі повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта. Нагадаю, це стосується об’єктів з незначними наслідками, будинків, котрі зводять фізичні особи. Сьогодні розпочати таке будівництво – маючи ділянку та будпаспорт – можна буквально не підводячись з дивану.

А для всіх учасників ринку ми запровадили онлайн-платформу ПРОЗОРА ДАБІ, де (як планувалось) кожен, надаючи пакет документів, може у відкритому режимі відслідкувати їх долю.

Принципова задача, яка стоїть понині і яку держава зі свого боку повинна якнайшвидше вирішувати: створення таких умов, щоб необхідний дозвіл отримував кожен забудовник, хто має на це законне право.  Кожен з них! Незалежно від того, хто є замовником будівництва, хто його намагається чи не намагається лобіювати. Єдиний справедливий підхід і абсолютно рівні умови для всіх. Так само – як має бути єдиний для всіх закон. Крапка.

Тобто – прийшов з повним пакетом (який, нагадаю, складається з: права користування чи володіння земельною ділянкою відповідного призначення, відповідних містобудівних умов та обмежень, проекту майбутньої споруди та експертного висновку) – будь ласка, тобі раді.Будуй!

Як показав багаторічний досвід, долучення до процесу надання дозволу будь-яких посадових осіб, живих  людей – це завжди корупційний ризик. На жаль. Причому, ризик з обох боків. Адже хабар по своїй суті обов’язково має двох учасників процесу: того, хто вимагає й того, хто дає.Багато чув від учасників ринку, що контролюючі органи «звикли брати хабарі». Маю додати: а  дехто з ринку «звик давати». Й саме тому це явище десятиліттями було непереборне.

Отже, видача дозволів на будівництво та введення до експлуатації повинні якнайшвидше перейти до смартфону – так само, як і оплата за цю процедуру. Це однозначно. Вилучити людину з  процесу. Позбавити як чиновника, так і забудовника спокуси дати чи взяти хабаря. 

Це доволі прості рутинні послуги, з якими чудово впорається програма у електронному кабінеті. До речі, законодавчі підстави для його створення вже з’явилися. Ми на порозі запуску Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відкритість та доступність послуг для учасників ринку – це один з принципових кроків, які варто зробити вже сьогодні. Так нам вдасться домогтися прозорого чесного ринку та як результат – поваги до України на міжнародному рівні.  Зокрема,-- підвищення позицій країни у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку «DoingBusiness» за напрямком «Отримання дозволу на будівництво». Тільки так ми зможемо провести реформу.

Теги
Забудовники
ДАБІ
Кудрявцев
Олексій