Корупцію в «Укроборонпромі» розслідують роками без жодних результатів. І є всі підстави вважати, що це не випадковість, а спланований процес.
«Кількість кримінальних справ зростає, але ми не бачимо їх закінчення і реальних результатів. Розслідування не просто затягують – вони провальні і не повертають украдені в оборонно-промисловому комплексі гроші», – так характеризує сьогоднішню ситуацію з виявленням корупції у воєнпромі Гліб Канєвський, голова організації State Watch, яка моніторить фінансові порушення у воєнпромі.
За його підрахунками, з 2014 по 2018 рік відкрито понад сто кримінальних проваджень за фактами корупції тільки в дежконцерні «Укроборонпром». І це без урахування розслідувань діяльності Державного космічного агентства, до якого у прокуратури накопичилося безліч претензій, а також оборонних підприємств, що не входять в держконцерн.
«Трьох-п'яти років цілком достатньо, щоб розслідувати ці провадження, але результату немає, – зазначає Канєвський. – Навіть щодо 49 розслідувань, які ініціював сам «Укроборонпром».
Як приклад «результативності» слідчих експерти State Watch наводять таку статистику: по 26 резонансним кримінальним провадженням за 2014-2016 роки, в яких фігурують найбільші суми збитку, укладено три угоди зі слідством з нарахуванням штрафів і один обвинувальний акт. У чотирьох випадках не знайшли складу злочину, інші провадження досі розслідують.
У кожному випадку йдеться про десятки мільйонів гривень збитку, за найскромнішими підрахунками експертів, що складається в загальну суму один мільярд гривень.
Наприклад, на Житомирському бронетанковому заводі не дорахувалися двигунів і техніки на 20 млн гривень. Авіапідприємство «Завод 410» уклало фіктивних договорів на ремонтні роботи на 40 млн гривень. Миколаївський бронетанковий завод, зірвавши держзамовлення, відправив 26 млн гривень на депозит в банк «Київська Русь» – якраз за два місяці до того, як банк закрився.
Більшість таких справ розслідує поліція. Навіть порушення під час виробництва сумнозвісних мінометів «Молот» на київському заводі «Маяк» розслідують співробітники районного відділення поліції.
А оскільки і Нацполіцію, і значну кількість оборонних підприємств контролює одна й та ж політична група високопоставлених чиновників, затягування розслідувань багатьом бачиться невипадковим.
Нардепи й експерти, що розслідують корупцію в ОПК, звертають увагу на те, що багато підприємств «Укроборонпрому», в тому числі й ті, щодо діяльності яких відкрито кримінальні провадження, входять до сфери впливу глави парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Сергія Пашинського з «Народного фронту». Його однопартієць глава МВС Арсен Аваков контролює Нацполіцію.
«У Пашинського є ділові зв'язки зі своїми колегами з «Народного фронту», – каже нардеп Ігор Луценко. – Потенційно він може з ними спілкуватися з приводу того, щоб не поспішати з тими чи іншими кримінальними провадженнями».
Про таку ймовірність згадує і Канєвський. «Тривалий час глава комітету з нацбезпеки Пашинський був ще й головою наглядової ради «Укроборонпрому», – зазначає експерт. – Тобто контролював концерн з двох позицій. А за фактом використовував це у своїх інтересах: його син отримав посаду в «Спецтехноекспорті» і за рік заробів на держпосаді 1,5 млн гривень. Тож на етапі розслідувань безпосередній вплив Пашинського через «свого» міністра Авакова цілком можливий».
Ніхто не винен
Через те, що кримінальні провадження за фактами корупції в ОПК розслідуються роками, а більшість учасників фінансових скандалів не покарані, у 2018 році, за спостереженнями Канєвського, в нових махінаціях з оборонним держзамовленням фігурують все ті ж підприємства.
Цю інформацію підтверджують і в Міноборони, уточнюючи, що на сьогодні оборонні підприємства отримали передоплату загалом на 290 млн гривень, але продукцію так і не поставили.
«Вони отримали передоплату на закупівлю комплектуючих, але не виконали свої зобов'язання з постачання зразків озброєння відповідно до договорів», – свідчить начальник юрвідділу ВСУ Михайло Глазунов.
Тенденція ця настільки невтішна, що стала предметом розгляду в парламенті. У комітеті щодо запобігання корупції спробували проаналізувати ситуацію за участю всіх зацікавлених сторін.
Але представники НАБУ, Генпрокуратури, Адміністрації президента і концерну «Укроборонпром» проігнорували запрошення. А представники СБУ і Нацполіції з цього приводу лише руками розводять, мовляв, проблема є, але як її вирішувати, незрозуміло.
Справа в тому, що Служба безпеки ще в 2012 році втратила повноваження розслідувати фінансові порушення в ОПК. За словами заступника начальника Головного слідчого управління СБУ Віталія Маякова, лише в окремих випадках за рішенням прокурора кримінальне провадження можуть передавати цьому відомству, оскільки саме Генпрокуратура визначає підслідність. В основному ж ці справи передають Нацполіції та НАБУ.
У свою чергу поліцейські стверджують, що до 60% кримінальних проваджень за фактами корупції в ОПК, які до них потрапляють, безперспективні і, врешті-решт, їх просто закривають.
Єдине, що пообіцяв депутатам заступник начальника відділу Головного слідчого управління Нацполіції Олександр Дрок, – ретельно вивчити і взяти на контроль близько трьох десятків найрезонансніших справ, які розслідують поліцейські, й ініціювати прокурорську перевірку закритих справ – законно це було зроблено чи ні.
В іншому ж терміни та перспективи розслідувань кримінальних проваджень, що тривають роками, невідомі й непрогнозовані. А ситуація в ОПК залишається незмінною: масштабна корупція є, а власне корупціонерів немає і покарати нікого.
Куди ведуть сліди
Поспілкувавшись з нардепом Ігорем Луценком, який вів парламентські слухання про розслідування корупції в ОПК, журналісти спробував з'ясувати, чи там шукають слідчі. Можливо, фінансові махінації розробляються зовсім не на рівні директорів підприємств, а в парламенті.
Наш співрозмовник стверджує, що у Верховній Раді корупція не починається, а досягає свого апогею, але водночас погоджується, що все починається на етапі формування оборонного замовлення.
Відзначимо, що його багато в чому формує саме комітет Пашинського – рекомендує що, коли і де купувати.
«Коли визначають, що потрібно купити для армії, а що ні, на цьому етапі починається вся корупція, – стверджує Луценко. – Це я знаю, виходячи з психології корупціонерів і маючи певну інформацію з оборонної сфери».
За словами депутата, багато його друзів працюють у сфері виробництва продукції для ОПК, і за їхніми розповідями він має уявлення, як все відбувається.
«Візьмемо закупівлі безпілотників. Не буду називати конкретний бренд, який є іграшкою і не відповідає поставленим завданням, але на ньому можна заробити, маючи знайомого виробника, – наводить приклад нардеп. – І в оборонне замовлення вносять потрібні виробникові параметри».
Висновки Луценка підтверджує і Канєвський: «Коли Міноборони замовляє продукцію або послуги, то вносить передоплату. На ці гроші й закуповують запчастини за завищеними цінами, замовляють послуги надзвичайно дорогих фахівців або взагалі купують не ті запчастини, які були необхідні».
Коли ж подібні факти спливають, перша лінія оборони корупціонерів проходить саме в парламенті.
«Є персоналії, що контролюють великий пул депутатів, які впливають на цю сферу, – визнає Луценко. – І на критичні зауваження щодо закупівлі для армії не тієї техніки, вони відповідають, що всі критики оборонного замовлення працюють на Росію».
На зауваження , що це якраз звична риторика глави комітету з нацбезпеки і високопоставлених чиновників за межами парламенту, які можуть впливати на розслідування таких фактів, нардеп лише посміхається. І стверджує, що такий вплив – це прерогатива не тільки «фронтовиків».
Якщо ви маєте на увазі Пашинського, Авакова, Порошенка і наближених до нього осіб, то тут не треба ніякої конспірології, щоб все пояснити, – вважає Луценко, підтверджуючи, що такий вплив цілком можливий і в ньому взаємодіють різні політичні сили. – Пашинський, за моїми спостереженнями, зараз набагато ближче до президента. У нього є своє бачення, кого потрібно карати, а кого ні, і це бачення дуже часто збігається з баченням президента. У цьому випадку я вважаю Пашинського членом команди президента, а комітет з нацбезпеки – одним з придатків політичного апарату Петра Порошенка».
Зі свого боку, Луценко бачить вихід в тому, щоб ініціювати звернення до Ради з нацбезпеки і оборони з тим, щоб цей орган рекомендував усім слідчим органам провести службове розслідування по закритих кримінальних провадженнях про корупцію в ОПК і вжив заходів до тих, хто незаконно закривав такі справи.
Втім, навряд чи ця ініціатива буде мати хоч якісь шанси на реалізацію.
По-перше, секретарем РНБО працює Олександр Турчинов. Саме в його групу впливу в «Народному фронті» входить Пашинський, чиє прізвище регулярно фігурує у пов'язаних з оборонним замовленням фінансових скандалах.
А, по-друге, за визнанням самого Ігоря Луценка, з великою часткою ймовірності РНБО просто не відреагує на таку ініціативу.
«Рада не завжди враховує думку народних депутатів», – без особливого оптимізму констатує Луценко.
