Народний депутат та співголова партії “Опозиційний блок” Юрій Бойко перебуває на волі усупереч підозрам про злочини, здійснені під час членства у “Партії регіонів” та суспільному запиту на його арешт.
Цілком імовірно, що “правова індульгенція” олігарха – це плата за лояльність народного депутата і його політичної сили до президента, а також за послуги закулісних перемовин із Москвою.
Юрій Бойко та “Опозиційний блок” систематично голосують за ті законопроекти, у яких зацікавлений особисто Петро Порошенко.
На відміну від олігарха Онищенка, Бойко не боїться з’являтися у стінах парламенту. На пленарних засіданнях Верховної Ради України політик був присутній 187 разів, а відсутній – 13 – це майже 95 % явки.
2 червня на пленарному засіданні Ради Юрій Анатолійович заявив, що ОБ підтримає в цілому законопроект №3524 “Про внесення змін в Конституцію України (в частині правосуддя)”.
За законопроект Бойко віддав і власний голос.
Ще більш значуща послуга Юрія Бойка президенту – це комунікація із Кремлем.
У коментарі для видання “Цензор.Нет” Єгор Фірсов заявив, що голова “Опозиційного Блоку” разом із бізнесменом Ринатом Ахметовим регулярно відвідують Москву. “У мене є інформація про те, що вони ведуть перемовини”, – заявив позафракційний депутат Фірсов у березні цього року. Цей же політик припускає, що Юрія Бойка розглядають як потенційного очільника Донбасу (чи частини регіону) після закінчення активної фази конфлікту.
The Big Fish
Народний депутат від Блоку Порошенка, раніше журналіст “Української Правди” Сергій Лещенко твердить, що подання на арешт “big fish” українського політикуму – Юрія Бойка – було написане іще у липні 2015 року. Підписати його мав Віктор Шокін, однак натомість відклав у стіл. Те ж подання Лещенко приніс після призначення Юрієві Луценку ще у травні цього року.
Юрій Бойко перебуває під “міжнародним мандатом недоторканості”, укладеним у Відні між президентом, паном Фірташем та Кличком”, – заявив депутат в ефірі телеканалу 112. Порошенко приберігає його як потенційного очільника Луганської області у разі досягнення певних “мінських домовленостей”.
“За Януковича Генеральну Прокуратуру ця справа не зацікавила, але після Євромайдану, у квітні 2014‑го, вона порушила справу за фактом того, що службові особи Міненерго в змові з представниками НАК Нафтогаз і Чорноморнафтогазу вкрали у держави $400 млн, сплачених за вишки.
І хоч Бойко не підписував тендерну документацію і контракти на придбання вишок, але, як людина, що опікувалася Нафтогазом і Чорноморнафтогазом, не міг не знати про деталі цієї афери.
Слідчі прийшли до депутата, за його словами, по допомогу. Мовляв, готували постанову про арешт Бойка, але лідер Опозиційного Блоку розпочав переговори з кимось із представників влади, намагаючись уникнути цього. Щоб екс-чиновник все ж відчув на зап’ястях наручники, працівники ГПУ попросили депутата вжити контрзаходів. Семерак проанонсував арешт Бойка. Але в результаті ГПУ навіть не передала в Раду клопотання про зняття недоторканності з очільника Опоблоку. Причини такої поведінки Генпрокуратури Остап Семерак не знає.
Сам Бойко завжди заперечував звинувачення у штучному завищенні ціни на бурові, називаючи маржу платою за додаткове устаткування.
Сьогодні обидві установки, що працювали біля Криму, росіяни вкрали. Також в російському полоні несподіваним чином опинилася і частина документації щодо закупівлі цього обладнання”, – з’ясували у виданні “Новое время” деталі так і не відкритого провадження у справі депутата.
На гарячій лінії Національного антикорупційного бюро кореспонденту порадили написати офіційний запит на пошту структури: адже проваджень та заяв проти екс-регіоналів у структурі лежить дуже багато.
Потрійна порука
Аналіз поточної правової та публічної ситуації щодо винних у злочинах проти народу України членів уряду Януковича дозволяє припускати, що між президентом Петром Порошенком, Генеральною Прокуратурою України та олігархічною групою екс-регіоналів існує своєрідна “кругова порука”.
Зв’язок Порошенка із олігархічним лобі у парламенті доволі міцний, адже на фракціях “Волі народу” та “Опозиційного блоку” базується не тільки уже описаний успіх вигідних президенту законопроектів.
Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, заявив, що “Без домовленостей із Банковою лідер Опозиційного Блоку не почувався б настільки безкарним”. Громадський діяч неодноразово наголошував, що Генпрокурор прямо змушує своїх підлеглих порушувати закон.
Передовсім, відомо, що Юрій Луценко сьогодні є боржником не тільки гаранта, а й депутатської групи “Воля народу”. Парламентська фракція віддала 20 голосів за призначення його Генеральним прокурором.
На додачу, депутат від “Опозиційного блоку” Олександр Онищенко функціонує як комунікатор між Петром Порошенком, Блоком Юлії Тимошенко та олігархічним лобі у парламенті. Онищенко забезпечує президенту необхідну кількість голосів від цих політсил за “потрібні” законопроекти, а натомість отримує правовий імунітет.
“Генпрокурори Порошенка два з половиною роки не помічали недоторканого депутата Онищенка та його 20 прибічників”, – так описав президентську вдячність сірому кардиналу Віталій Шабунін, голова правління ГО “Центр протидії корупції” в ефірі телепередачі “Шустер Live”.
Після того, як у медіа просочилася інформація про хабар, який Онищенко міг “занести” до НАБУ, між ним та антикорупційною структурою розпочалася іміджева війна.
Команда президента Порошенка активно шукає способів врятувати Олександра Онищенка від правового переслідування та намагається у відповідь дискредитувати НАБУ. А “єврооптимісти”, які стоять за НАБУ, очікують на медійний вибух і дискредитацію “газового кардинала”.
Оприлюднення інформації про оборудку між підслідним екс-регіоналом та Антикорупційним бюро може підірвати парламент та українське суспільство.
Іміджевий удар по Онищенку також зруйнує канал комунікації між Блоком Порошенка, Батьківщиною і “Волею народу” у Раді. Разом з тим, катастрофічно знизиться рівень довіри населення до новоствореного НАБУ.
Документи подання на Онищенка з’явилися у вільному доступі учора, 28 червня. Досудовим розслідуванням встановлено, що в період із січня 2013 року по січень 2016 року Онищенко Олександр Романович вчинив низку кримінальних правопорушень проти громадської безпеки, власності та у сфері службової діяльності.
Зокрема, у поданні йдеться про здобуття “газовим королем” незаконного прибутку завдяки зловживанню становищем народного депутата та повному контролю над діяльністю підприємств ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест» і співпраці з “Укргазвидобуванням”. У поданні названі імена співучасників злочину екс-регіонала: загалом це 18 прізвищ.
Іще один крок війни між НАБУ та Генеральною Прокуратурою відбувся 29 червня, коли НАБУ обшукала квартиру слідчого у справі Курченка.
“НАБУ зриває роботу одного із головних слідчих по справах Курченка. Сьогодні зранку слідчі НАБУ прийшли з обшуком до квартири слідчого Костянтина Кулика, проте забули вручити йому підозру після того, як у квартирі Кулика не було нічого знайдено, що могло б зацікавити антикорупційне бюро”, – повідомив у Facebook середу народний депутат від фракції БПП Валерій Карпунцов.
Виступ парламентаря Карпунцова на боці підлеглого Юрія Луценка не дивний. За освітою Валерій Карпунцов – правник, і має давні зв’язки із Генеральною Прокуратурою України. У 2015 році він був призначений старшим помічником Генерального прокурора України Віталія Яреми з особливих доручень. Наразі ж Карпунцов є членом президентського блоку і також бере участь в “іміджевій війні”.
Останній регіонал
“Юра буде останнім, щодо кого порушать кримінальну справу”,— так, за словами політтехнолога Тараса Березовця, кажуть про Бойка його соратники.
Як відомо, Юрій Бойко очолив партію “Опозиційний блок” у вересні 2014 року. До цього був народним депутатом України 6-го скликання з листопада 2007 до березня 2010 року, обраний за списками Партії регіонів. Один з ключових діячів часів Віктора Януковича, якого звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн. Саме стільки 2011 року державна компанія Чорноморнафтогаз, якою опікувався Бойко, на той момент міністр палива та вугільної промисловості, переплатила за дві морські бурові установки. За кожну держбюджет виділив по $400 млн невідомим компаніям-посередникам, переплативши вдвічі. Власником однієї з цих фірм виявився латвійський бомж-алкоголік. “Класична корупційна схема”,— наполягали тоді представники Дзеркала тижня, видання, що розкопало цю аферу.
Також Бойко брав участь у схемі реалізації скрапленого газу, створеній Сергієм Курченком.
Бойко, на той момент міністр палива і енергетики, і Оксана Масс, перший заступник директора “Газ України”, штучно завищували потребу населення у скрапленому газі в семи областях. Щоб її задовольнити, держава проводила аукціони з продажу додаткових обсягів енергоносія за соціальними цінами, що становлять 20 % від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних підприємств, створених Курченком. Придбаний таким чином газ перепродувався за комерційними цінами на ринку.
Партнерами Юрія Бойка є мільярдери Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін, а також “младомільярдер” Сергій Курченко.
Наразі Юрій Бойко контролює компанію Київгаз. Його зять Сергій Горовий вже шостий рік працює головою правління Київгазу, який частково перебуває в муніципальній власності.
У власності політика і його рідних – чотири ділянки землі площею від 600 соток до 2 га, два житлових будинки — один з них на 450 кв. м. За інформацією ЗМІ, сім’я Бойка живе в елітному кооперативі Лісовий в селі Іванковичі, що за 15 км від Києва. Родина задекларувала понад 9 млн грн річного доходу. На рахунках подружжя Бойків зберігається 27,5 млн грн.
