"Батьківщина" та полтавські рейдери

  • 21 ноября 2017, 7:01
  • 1992

Майже рік тому в країні запрацювали антирейдерські штаби, створені ПП "Батьківщина" на прохання українських селян. За словами лідера партії Юлії Тимошенко «Земельне рейдерство – це вже державна політика. І, нажаль, усі ланцюжки цього рейдерства ведуть до найвищих посадових осіб України. У тому числі, і в силових структурах. Рейдерство сільськогосподарської землі, практично, стало їхньою власною справою. Саме тому ми зараз відкриваємо «гарячу лінію» в кожній області та в Києві», – проголосила тоді Тимошенко. Крім того, політик пообіцяла "поіменно називатиме усіх, хто стоїть за кожним випадком захоплення землі", але, ймовірно, забула підкреслити, що зазначена ініціатива не стосується її однопартійців, і що для них пані лідерка робитиме виключення...., якими партайгеноссе Тимошенко охоче скористалися.

Так, під час вісімнадцятої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання вчергове виносилось "рейдерське питання", підняте головою фракції "Батьківщина" на Полтавщині Євгеном Холодом. Несподівано, це засідання стало найгарячішим у поточному році, адже на розгляд було поставлене питання про створення комунального підприємства "Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні", який охоплює земельні та водні ресурси поблизу другого за величиною міста Полтавщини - Кременчука. Йдеться про територію близько 5000 га, з яких 1910 га перебували у межах Білецьківської сільської ради.

У 1991 році навколо Білецьківських плавнів розгорнулися бурхливі події. Всупереч водному законодавству УРСР у водозахисній зоні архітектурним відділом Кременчуцького міськвиконкому планувалися замив заплавних земель площею 30 га і будівництво на них житлового мікрорайону. Обурена місцева громадськість провела низку акцій протесту: виставлялися пікети, організовувалися мітинги, збиралися підписи під листом протесту. Через широкий резонанс на позачерговій сесії міськради народних депутатів було ухвалено встановлення водоохоронних зон на річках у межах Кременчука, і цим було зняте питання замиву заплавних земель. Згодом науковці та екологи неодноразово наполягали на створенні Національного парку.

В результаті цих подій, 12 липня 2001 року, відповідно до рішення Полтавської обласної ради, на території 5080 га був створений регіональний ландшафтний парк (РЛП) "Кременчуцькі Плавні". Основою для нього став ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Білецьківські Плавні", організований наказом Президента України № 750/94 від 10.12.1994 р. на території близько 3 000 га.

Чергову атаку на заповідні землі, у березні 2015 року ініціював вже голова фракції "Батьківщина" Полтавщини та директор ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" Євген Холод. Тоді, він представив свій "ексклюзивний" план забудови майже 50 Га землі за для створення нового мікрорайону міста Кременчук на кордоні з ландшафтним заказником "Білоцерківські плавні". Під час розгляду питання на сесії облради, депутати йому пояснили про неможливість забудови на землях, що входять в водоохоронну зону та звинуватили у спробі рейдерського захоплення. Крім того, за земельний скандал, Холода, разом однопартійцями Віталієм Таценюком, Олександром Головачем та Валентиною Стасюк публічно покарали та відсторонили від участі у п'яти наступних сесійних засіданнях облради. Врешті, зазначене рішення будо оскаржене Холодом в Суді. Пізніше, лідер полтавської "Батьківщини" з колегами намагалися ще раз легалізувати "проект" та розмежувати кордони земель міста, району та заповідника. Свій план команда Холода представила на одній з весняних сесій 2017 року Кременчуцькій районної ради та отримала чергове "ні". Але вже, 30 березня 2017 року, заангажована під Холода постійна комісія обласної ради з питань екології та раціонального природокористування під керівництвом Ігоря Горжія (фракція "Батьківщина") прийняла рішення про створення КП "Кременчуцькі плавні", яке і було представлене на вісімнадцятій сесії Полтавської облради.

Євген Холод

Під час сесії депутати облради та активісти, що були присутні в залі засідань вороже сприйняли пропозиції Холода. В свою чергу, Ігор Горжій тричі протягом засідання пропонував повернутися до розгляду цього питання, мотивуючи тим, що без його ухвалення неможлива виплата зарплати працівникам РЛП. Але депутати кожного разу голосували проти. Врешті, активісти заблокували трибуну та припинили подію.

Голова облради Олександр Біленький пізніше заявив, що буде звертатися до правоохоронних органів, щоб вони надали оцінку подіям у сесійній залі, а також анонсував зміни до регламенту сесій обласної ради. Доречі, повідомляють, що Біленький отримає власні дивіденди від діяльності Холода та компанії.

Коли продовжиться сесія, поки що невідомо. Але можна цілком припустити, що градус пристрастей не спадатиме, якщо питання Білецьківських плавнів буде ще раз винесене на порядок денний.

Пристрасті розпалені не лише в залах та кулуарах, але й на вулиці. В квітні цього року обурені мешканці Білецьківки та навколишніх сіл збирались на мітинг і погрожували перекрити дорогу – спочатку автомобільну, а якщо влада не зверне увагу – то й залізничну. На жаль, реакції влади нема. Очевидно, не варто пояснювати, чим може скінчитися перекриття залізниці. Під загрозою не лише прибутки, але й життя та здоров’я людей.

Справедливості заради, слід нагадати про те, що, біографія Євгена Хорода рясніє не тільки спробами рейдерських захоплень, але й більш пікантними епізодами. Так, нещодавно Печерський районний суд м. Києва, Генеральна Прокуратура та поліція розпочала розслідування щодо причетність Холода до вбивства колишнього мера Кременчука Олега Бабаєва. Так сталося, що Холод був бізнес-партнером Бабаєва та завинив його родині 33 млн. грн.

За однією із версій, за два місяці до вбивства Бабаєв «спіймав» Холода «на гарячому» і почав підозрювати у привласненні частини коштів від спільної діяльності. Врешті-решт, Холод отримав усі «дивіденди» від смерті мера Бабаєва, а саме: керівну посаду у владі, успішний бізнес та звільнення від усіх боргових зобов’язань. Навіть колишній автомобіль Бабаєва Mercedes GL-‎550 2010 року випуску, згідно даних декларації Холода, з 1 грудня 2015 року знаходиться у 100% його власності.

З огляду на вищезазначене, виникає питання, як далеко можуть відійти справи однопартійців Юлії Тимошенко від її гучних промов, грандіозних антирейдерських штабів та проектів. А крім того, цікаво, чи планує активний політичний лідер з президентськими амбіціями загальноукраїнське прибирання в своєму політичному списку?

Віктор Таранов

Теги
Рейдерство
Полтава
Тимошенко
Батькiвщина